Урок 10
Тема: Екосистема. Різноманітність екосистем.
1. Екосистеми та їх різноманітність
Термін «екосистема» запропонував англійський еколог А. Тенслі в 1935 р. Під екосистемою розуміють функціональну систему, яка вбирає в себе угруповання живих організмів разом із середовищем, в якому вони мешкають. Елементи цієї системи пов'язані між собою обміном речовин та енергії. Екосистемами є й біосфера в цілому, й окремий ліс, і окрема калюжа, й поодиноке дерево, тобто як за розмірами, так і за складом екосистеми дуже різноманітні.
Будь-яка екосистема побудована з двох складових
1) Абіотична, або біотоп - це ділянка поверхні землі з більш-менш однотипними умовами існування (ґрунтом, мікрокліматом тощо)
- неорганічні сполуки
- органічні сполуки
- мікроклімат (рельєф, вологість, температура, освітлення тощо)
2) Біотична, або біоценоз - це історично сформована сукупність рослин, тварин та мікроорганізмів, що населяє біотоп. Відповідно до цього кожний біоценоз складається з
- фітоценозу (угрупування рослин)
- зооценозу (угрупування тварин)
- мікроценозу (угрупування мік¬роорганізмів)
Види екосистем за масштабами поділяються на
1) Мікроекосистеми - невеличкі, тимчасові біоценози, що перебувають у обмеженому просторі. До таких екосистем належать трухляві пеньки, мертві стовбури дерев, мурашники тощо.
2) Мезоекосистеми, або біогеоценози, в яких біоценози займають однотипні ділянки земної поверхні з однаковими фізико-географічними умовами і межі яких, як правило, збігаються з межами відповідних фітоценозів (ділянка лісу, водойми, озера, поля чи степу).
3) Макроекосистеми охоплюють величезні території чи водні акваторії, що визначаються характерним для них макрокліматом і відповідають цілим природним зонам. Біоценози таких екосистем називаються біомами. До макроекосистем належать екосистеми тундри, тайги, степу, пустелі, савани, листяних і мішаних лісів помірного поясу, субтропічного і тропічного лісів, а також морські екосистеми. Прикладом глобальної екосистеми є біосфера нашої планети.
За походженням розрізняють екосистеми природні (ліс, болото, степ тощо) та штучні (антропогенні), створені людиною (акваріум, сад, клумба, поле з пшеницею тощо). Також до штучних екосистем відносяться міста, селища міського типу, санаторії, села. У промислово розвинутих країнах, на захоплених людською діяльністю територіях природних екосистем майже не залишилося, хіба що в заповідниках. Лісові насадження, луки, ниви — все це антропогенно-природні екосистеми, які хоча й складаються майже єдино з природних компонентів, але створені й регулюються людьми.
Залежно від природних і кліматичних умов можна виділити екосистеми
1) Наземні
- тундра: арктична і альпійська;
- тайга;
- листопадні ліси помірної зони (широколистяні ліси);
- степ помірної зони;
- чапараль (райони з дощовою зимою і посушливим літом);
- савана;
- пустеля: трав'яниста і чагарникова;
- напіввічнозелений сезонний (листопадний) тропічний ліс (райони з вираженими вологим і сухим сезонами);
- вічнозелений тропічний дощовий ліс.
2) Прісноводні екосистеми
- стоячі води: озера, ставки, водосховища та ін.;
- текучі води: річки, струмки, джерела та ін.;
- заболочені угіддя: болота, болотисті ліси, марші (приморські луки).
3) Морські екосистеми
- відкритий океан
- води континентального шельфу (прибережні води);
- райони апвелінгу (родючі райони з продуктивним риболовством);
- естуарії (прибережні бухти, протоки, гирла річок, лимани, солоні марші та ін).
- глибоководні рифтові зони.
Агробіоценози – поля, штучні пасовища, городи, сади, виноградники, плантації горіха, ягідники, квітники, лісопаркові смуги. Основа агробіоценозу – це штучний фітоценоз, якість якого залежить від умов середовища, ґрунту, вологи, мікроорганізмів. Агробіоценоз – це 10% суходолу (1,2 млрд га), які дають людині 90% харчів.
2. Харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах
Взаємодія організмів в екосистемі надзвичайно складна. Взаємодія біоценозів з біотопами відбувається через речовинно-енергетич¬ний обмін. Для кожної екосистеми характерний свій біологічний кругообіг речовин, який здійснюється завдяки існуванню в екосистемах трофічних ланцюгів (ланцюгів живлення).
Пасовищний ланцюг живлення — це низка живих організмів, у якій кожний вид живиться попередниками в ланцюзі та в свою чергу служить їжею для видів, які посідають вищий рівень. Наприклад, у водоймах фітопланктон поїдається зоопланктоном, останній — дрібною рибою, що є здобиччю великих риб — хижаків, які в свою чергу споживаються людиною. Мова йде про певні угрупування рослин, тварин і мікроорганізмів, які взаємодіють один з одним і з навколишнім середовищем.
Кожний живий організм або їх сукупність виконують певну біологічну функцію, яка або починає якийсь процес, або служить його проміжною ланкою, або завершує його. Така узгоджена та взаємозв’язана діяльність живих організмів Землі перебуває в тісному зв’язку з навколишнім середовищем та його основними факторами і створює екологічну систему, цілісність якої утримується сталими потоками речовини та енергією між компонентами екосистеми.
В структурі кожної екосистеми можна виділити такі функціональні компоненти:
1) Продуценти – організми, які продукують органічні речовини із неорганічних сполук. Організми, які здатні до фото- або хемосинтезу. Вони є автотрофами, тобто організмами, які здатні синтезувати з неорганічної речовини необхідні їм для життя органічні речовини. Це вищі рослини, водорості, деякі бактерії та ін.
2) Консументи - гетеротрофні організми, що одержують енергію за рахунок споживання готової органічної речовини. У одному трофічному ланцюзі можуть бути консументи 1-го порядку (рослиноїдні тварини) таконсументи 2-го та 3-го порядків (хижаки).
3) Редуценти - організми, що отримують необхідні для життєдіяльності речовини, руйнуючи залишки мертвих рослин і тварин чи відмерлі частини рослин і тварин, абсорбуючи розчинні органічні сполуки. Оскільки сапротрофи не можуть самостійно виробляти необхідні їм сполуки, вони вважаються типом гетеротрофів. До них відносяться гриби та бактерії.
3. Домашнє завдання
1) Зробити конспект
2) Скласти кросворд за матеріалом уроку
Увага!!! Кросворд приймається до 2 травня до 12.00
Немає коментарів:
Дописати коментар